14.3.3. Інтервенційні закупівлі сільськогосподарської продукції
Інтервенційні закупівлі регулюються однаково на всій тери- торії ЄС. Право Співтовариства визначає не тільки порядок здійснення інтервенційних закупівель, але також порядок збе- рігання, транспортування сільськогосподарської продукції та наступного її використання. Інтервенційні закупівлі є засоба- ми протидії падінню цін на сільськогосподарську продукцію нижче певного рівня, що має забезпечити належний рівень доходів селян у Співтоваристві.
Держави-члени ЄС уповноважені утворювати спеціалізовані державні інтервенційні агенції, які мають провадити інтервенцій- ні закупівлі надлишків сільськогосподарського виробництва, їх зберігання і наступну реалізацію, а так само виплачувати експортні доплати (англ. export refunds). Держави-члени зобов'я -
243
зані інформувати Європейську Комісію про утворення таких агенцій, їх назву, організаційно-правову форму, а також складати річні звіти про їх діяльність. Функції інтервенційних агенцій можуть також виконувати уповноважені адміністративні органи держави. Незважаючи на певні відмінності в організації інтер- венційних агенцій у різних державах-членах, що обумовлені особливостями історичного розвитку та культурними традиціями різни х країн , у підвалин и функціонуванн я таки х агенці й закладено однакові цілі та завдання, згідно з засадами спільної аграрної політики.
Важливим інструментом впливу на Спільний рино к Співто- вариства є фінансова допомога інтервенційним агенціям або уповноважени м приватни м підприємства м н а забезпеченн я належног о зберігання сільськогосподарсько ї продукції. Цей правови й інструмен т тісн о пов'язани й з інтервенційним и закупівлям и і застосовується на більшості ринкі в сільсько - господарської продукції. Його завдання — забезпечення спожи- вачам надійності поставок сільськогосподарської продукції.
За загальним правилом, сільськогосподарська продукція, що підлягає інтервенційній закупівлі, має зберігатися на складах держави-член а ЄС . Я к виняток , передбачен о можливіст ь зберігання сільськогосподарської продукції на території іншої держави-члена, якщ о це випливає з конкретних потреб. Надзви- чайний характер має зберігання сільськогосподарської продукції на території інших країн, що допускається виключно у випадку, якщ о її зберігання на території ЄС пов'язан о з істотними труд- нощами. Сільськогосподарська продукція, що зберігається на складах, може реалізовуватися за цінами і на умовах, передба- чених законодавством у місці її зберігання. Вона може призна- чатися на потреби визначених суспільних груп (наприклад, для надання допомоги особам, що перебувають у тяжкому майно- вому стані), експортуватися до інших країн, або використову- ватися як сировина для виробництва непродовольчих товарів.