"'Добровільні" обмеження експорту

"Добровільне"обмеження експорту — кількісне обмеження експорту, засноване на зобов'язанні одного з партнерів по торгівлі обмежити або принаймні не розширювати обсягів експорту, прийняте в рамках офіційної міжурядової або неофіційної угоди про встановлення квот на експорт товару.

Крім того, введення "добровільних" обмежень експорту однією країною часто призводить до розширення експорту такого самого товару іншими країнами, з якими не укладена угода про "добровільне" обмеження експорту і які прагнуть зайняти нішу, що утворилася на ринку країни імпорту. Наприклад, в Росії і в Україні "добровільним" обмеженням експорту зумовлені квоти та ліцензії на експорт деяких видів то-

варів (певні категорії плоского та сортового прокату, текстильні вироби та інші), які прийняті під загрозою санкцій та застосування антидемпінгових процедур. Найбільшого застосування отримали "добровільні" обмеження експорту у взаємовід-носинах США, Японії та Європейського союзу. Прикладом багатосторонньої угоди про "добровільні" обмеження експорту є Угода стосовно міжнародної торгівлі текстильними виробами, підписана 50 країнами у 1974 р.)

"Добровільні" обмеження експорту є частиною ширшої групи заходів, віднесених до поняття обмежувальної ділової практики, спрямованих на завоювання панівного положення на ринку і зловживання ним. На практиці "добровільне" обмеження експорту застосовується як засіб торгової політики здебільшого розвиненими країнами в конкурентній боротьбі.

Обмежувальна ділова практика — здійснення індивідуальних або колективних заходів, спрямованих на обмеження конкуренції та монополізацію виробництва, розподілу, обміну, споживання товарів і одержання надприбутків131.