57. Поняття і загальна характеристика стадії апеляційного провадження.
Апеляційне провадження — самостійна стадія кримінального процесу, в якій суд інстанції вищого рівня на підставі апеляцій перевіряє законність і обґрунтованість вироків, ухвал суду першої інстанції та постанов судді, що не набрали законної сили, а також постанов про застосування чи незастосування примусових заходів виховного і медичного характеру, ухвалених місцевими судами. Перед судом апеляційної інстанції при перегляді ним кримінальної справи в порядку апеляційного провадження стоять такі завдання: а)не допустити виконання незаконного, необґрунтованого та несправедливого вироку; б)швидко виправити допущені на попередніх стадіях помилки, прорахунки та порушення; в)забезпечити захист і реалізацію прав, законних інтересів учасників процесу; г)сприяти однаковому розумінню та застосуванню законів судами першої інстанції1.
Апеляційне провадження є важливою гарантією досягнення цілей і виконання завдань кримінального судочинства.
Воно допомагає попередити набрання законної сили неправосудними вироками, ухвалами і постановами, швидко виправити допущені судом першої інстанції помилки і цим самим забезпечити охорону прав, свобод і законних інтересів учасників процесу, а також сприяє поліпшенню якості роботи судів нижчого рівня та формуванню судової практики відповідно до вимог матеріального і процесуального закону.