На Збройнi сили України покладається завдання обороняти Україну, захищати її суверенiтет, територiальну

територiальну цiлiснiть i недоторканнiсть (ст. 17 Конституцiї України).

Своу державне i нацiональне призначення Збройнi сили

України здатнi виконати лише при високiй боуздатностi i

боуготовностi, якi забезпечуються належним порядком

проходження вiйськової служби вiйськовослужбовцями.

Вiйськовими називаються злочини, якi посягають на

встановлений порядок несення вiйськової служби.

несення вiйськової служби визначається законодавством

України, зокрема Законом вiд 25 березня 1992 р. <Про загальний вiйськовий обовязок i вiйськову службу>.

Вiдповiдальними за вiйськовi злочини у лише вiйськово

Див.: Вiдомостi Верховної Ради України. - 1992. - № 27. - Ст. 385.

536

ми навчальних або перевiрних зборiв. Початком вiйськової

служби визнається день вiдправки громадянина вiйськкоматом до вiйськової частини, а кiнцем - день прийняття на

вiйськовий облiк у вiйськкоматi пiсля повернення з вiйськової частини.

Вiдповiдальнiсть за вiйськовi злочини, згiдно з ч. I ст. 10

КК України, настає з шiстнадцяти рокiв. Згiдно з Женевською конвенцiую <Про поводження з вiйськовополоненими>

(1949) кримiнальнiй вiдповiдальностi за вiйськовi злочини

пiдлягають i вiйськовополоненi, якщо їх дiями порушууться

порядок несення служби у державi перебування.

Спiвучасниками вiйськових злочинiв (пособниками, пiдбурювачами чи органiзаторами) можуть бути i приватнi

особи - невiйськовослужбовцi.

Родовим обуктом вiйськових злочинiв у встановлений

законодавством України порядок несення, проходження

вiйськової служби.

Порядок несення вiйськової служби у i головним безпосереднiм обуктом значної кiлькостi вiйськових злочинiв,

зокрема, передбачених ст. 232-245, 249-259 КК України.

Додатковими безпосереднiми обуктами вiйськових злочинiв можуть бути честь та гiднiсть, здоровя, власнiсть, авторитет вiйськової влади та деякi iн.

Обуктивна сторона вiйськових злочинiв має багато факультативних ознак - воунний час (час перебування

України у станi вiйни з iншою державою), бойова обстановка (час безпосереднього зiткнення збройних сил), час

бою (вiдрiзок часу, протягом якого продовжувався бiй),

поле бою (мiсце на землi, на водi чи в повiтрi, де вiдбувався

бiй), район воунних дiй (територiя, яку займала вiйськова

частина пiд час ведення бойових операцiй).

складiв злочинiв цi ознаки у обовязковими.

Вiйськовими визнаються лише злочини, передбаченi

ст. 232-263 КК України. За вчинення вiйськовослужбовцями iнших злочинiв, передбачених iншими статтями Кримiнального кодексу України, вiдповiдальнiсть настає за цими

загальними статтями КК України.

537

2. ОКРЕМI ВIЙСЬКОВI ЗЛОЧИНИ

2.1. Непокора

Непокорою визнається вiдкрита вiдмова пiдлеглого виконати наказ начальника (командира).

Згiдно зi ст. 6 тимчасовогодисциплiнарного статуту

Збройних сил України вiйськовослужбовцi зобовязанi беззастережно пiдкорятися начальникам (командирам).