Д-р Витовд Коритовскі иамісииком Галичини, 1913. p.
Президент міністрів граф Шгірк представив в дні 12. мая 1913. p. такий звіт цісареви для інформації, але цісар сього звіту не приймив до відома, а зараз сам вирішив справу. Ha провізорію в львів- [100] ськім намісництві — не згодив ся, бо се край великий і обставини небезпечні, — а Сойм розвязав, бо компроміс між обома народами в Галичині є потрібний для держави, та нового намісннка негайно заіме- нував.
Колиж граф Штірк сказав цісареви, що іще не має предложення відносно особи нового намісника Галичини, — то цісар йому відповів: „Я маю прецінь тут Коритовского; він не має ніякого уряду і буде добрим моїм намісником!..11B дні 13. мая 1913. p. подав мені президент міністрів до відома, що цісар не згодив ся на провізорію у львівськім намісництві і заіменував д-ра Витовда Коритовского намісником Галичини — без запитування Кола Польського...
Наступаючого дня, 14. мая 1913. p., принесли депеші: сензаційні вісти про розвязаннє галицького Сойму, несподіване іменуваннє намісника і димісію міністра для Галичини п. Длуґоша... Цісар увільнив д-ра Бобжиньского, на його просьбу, зурядуна- місника Галичини, та у вдячнім признанню його визначних услуг — надав йому велику ленту ордеру Лєопольда... A новий намісник Галичини Коритов- c к і зобовязав ся перевести виборчу реформу до галицького Сойму на основі компромісу..
Намісник Коритовскі мав далі провадити політику Бобжиньского, — значить перевести соймову виборчу реформу і замиреннє обох народів в Галичині, — бо така була інтенція цісаря...
Наш Український Клюб парляментарний заняв супроти намісника Коритовского — становнще „холодно вижидаюче", — бо головним питаннєм для нас було: як новий намісник переведе соймові вибори. Тай граф Казимир Бадені, і граф Пініньскі і граф Потоцкі присягали, що в Галичині безправств не буде і вибори будуть лєґальні, — а опісля яке вийшло?.
Тому зараз по іменуванню д-ра Витовда Коритовского відбув я з ним конференцію і поставив до нього отверте жаданнє: справедливої адміністрації і лєґаль- ности привиборах! Намісник Коритовскі відповів.
мені, що таке зобовязаннє приймив супроти цісаря і се повторити може перед нами, а нас просить тільки о те, щоб ми його наперед не осуджували, бо він має як иайліпші наміри...
B прикрім положенню опинило ся тоді Коло Поль- ■ське через те, що цісар самочинно заіменував галицького намісника — не питаючись Поляків про їх бажаннє. Міністер Длуґош вніс був своюїдимісію з тої причини, але опісля дав спокій, бо Roma locuta — causa finita...
Першим урядовим актом нового намісника було виданнє о б і ж н и к а до всіх галицьких старостів з за- зивом до обовязку: повної лєґальности.
71.