<<
>>

Конференції в справі водних доріг (каналів), ї дальші крутійства.

B другій половииі місяця серпня 1910. p. зачав президент міністрів знова конферувати з провідниками клюбів в c π p а в і в о д н и x д о p і г. Іще в p. 1901. за міністерства барона Кербера ухвалено закон про.

будову водних доріг (каналів), та рік за

роком минав, а правительство не брало ся серіозно до переведення сеї справи. Аж тепер нагадали сю справу Чехи і Полякн та стали напиратн на правительство, щоб воно негайно приступило до виконання закону зр. 1901. Президентміністрів барон Бінерт був противний будові каналів та заявив на Раді міністрів: ,,diesen Wahnsinn werde ich nicht mitmachen", Він мав на увазі недостачу державних фондів на сю ціль та покликував ся на відємну критику знавців водних доріг. B сій скрутній справі піддав міністер скарбу д-р Б і л і н ь c к і свою думку, щоби інтересо- ваним краям, зокрема Галичині виплатити відшкодо- ваннє замісць будови каналів[76]).

3 приводу сеї справи запросив през. міністрів також нашу парляментарну президію на конференцію в дні 21. серпня 1910. p. Іменем нашого Клюбу прибув я з п. Олесницьким, бо він був знавцем справи водних доріг. Замітне було, що ми розпочали нашу конференцію піднесеннєм справи українсь- к о г о у н і в e p c и т e т у, бо вона була найактуальній- шим питаннем нашої політики. Одержавши прихильні приречення в сій справі приступили ми до c п p а в и каналів. Посол Олесницький представив, що ми трактуємо питаннс про дороги водні зі становища економічного. Зокрема, обиимагочи реґуляцію рік .i меліорацію прибережних ґрунтів може будова каналів причинитись до піднесення нашого рільництва і тому ми e за будовою водних доріг, — але ми готові відступити від домагания будови каналу: Одра — Висла — Дністер під услівєм, що з сього титулу припадаюча на Галичину квота буде ужита на реґу- ляцію рік і меліорацію прибережних ґруитів. Ce була опінія нашої парляментарної репрезентації, — котру през. міністрів барон Біиерт з вдоволеннем приймив до відома. Инакше було в Колі Польськім, де боролись дві ґрупи: одна за відшкодуванням під проводом міністра Біліньского, а друга під проводом презеса

п. Ґломбіньского за безглядною будовою каналів.. Ось так ся справа переварювалась далі...

76.

<< | >>
Источник: KOCTb ЛЕВИЦЬКИЙ. СТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ ГАЛИЦЬКИХ УКРАЇНЦІВ 1848-1914 HA ПІДСТАВІ СПОМИНІВ. 3 ДРУКАРНІ OO. ВАСИЛІЯН У ЖОВКВІ ЛЬВІВ, 1926. 1926

Еще по теме Конференції в справі водних доріг (каналів), ї дальші крутійства.:

  1. II. КЛАССИЧЕСКАЯ ПОЛИТИЧЕСКАЯ ЭКОНОМИЯ
- Археология - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вторая мировая война - Давня історія України (до VI ст.) - Древняя Русь - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История Австралии и Океании - История аланов - История Византии - История Древнего Востока - История Древнего Рима - История Казахстана - История кинематографа - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Музееведение - Новейшая история России - Палеонтология - Первая мировая война - Ранний железный век - Украина в XVI - XVIII вв - Украина в составе Российской и Австрийской империй - Україна в середні століття (VII-XV ст.) - Энеолит и бронзовый век -