Конституційна реформа - плюс чи мінус для територіальної громади?

Зараз говорити про сенс прийняття Конституційної реформи, марна справа. Вона вже затверджена, можна лише корегувати і виправляти деталі, хоча при сформованій на даний момент більшості це досить важко. Хотілося би лише зазначити, що Конституцію потрібно спочатку навчитися виконувати, а потім вже змінювати. Але що скажеш коли навіть при прийнятті Конституційної реформи відбулося повне нехтування законом і правами громадян. Відповідно до ч. З ст. 5 Конституції України: «Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народу і не може бути узурповано державою, її органами або посадовими особами». Дану інформацію можна залишити без коментарів.

Для органів місцевого самоврядування, на перший погляд, конституційна реформа - це стимул до дій, адже вона передбачає, більшу свободу у прийнятті рішень, але це лише на перший погляд. Збільшення повноважень веде за собою більшу відповідальність. Ви скажете, що ніхто краще органів на місцях не знає проблем територіальної громади, міста, області, я погодуюсь з цим цілком і повністю, але хто здійснюватиме фінансування для реалізації проектів, на які вже не потрібна згода столичного керівництва? Де шукати кошти областям, що не мають потужної промисловості або інших джерел поповнення бюджету, адже на податок з використання символіки краю вулиць не відремонтуєш? Як було зазначено вище інтеграція в Європу річ необхідна, але чи парламентсько- президентська республіка це те, що зробить нашу країну європейською, не лише географічно, найцікавіше питання.

сил в Украине и мероприятия по всестороннему сотрудничеству страны на мировой арене.

Тимур Маруфий интерн Харьковского городского совета

Чернігові було реалізовано в повній мірі, але й були на мою думку деякі недоліки. Вибори до місцевих рад проходили одночасно з виборами до органів місцевого самоврядування. Це призвело до того, що місцеві жителі в переважній більшості були незнайомі з списками політичних партій, що обирались до місцевих рад. Мешканці, обираючи місцеві представницькі органи, голосували за харизматичних лідерів відповідних партій, що обирались до Верховної Ради. Таким чином вже з самого початку був порушений зв'язок виборців з представниками партій обраних до місцевих рад. І як наслідок робота громадських приймалень політичних партій є не продуктивною.

Що стосується громадських слухань то Чернігівська міська рада проводила такі заходи з приводу проекту нових правил благоустрою та підняття тарифів. Але проблема полягає втому, що немає нормативної бази для проведення таких заходів. Потрібно прийняти статут територіальної громади.

Досить широко використовується практика соціологічних опитувань при розробці проектів місцевого значення та для моніторингу соціологічної думки населення міста з приводу діяльності органів місцевого самоврядування. Але результати таких заходів в переважній більшості мають лише формальний характер. Щодо місцевих референдумів то наскільки мені відомо практики таких заходів в м. Чернігові немає.

А також є проблема поінформованості жителів міста про можливість приймати участь у здійсненні міського самоврядування в таких формах як: місцеві ініціативи, загальні збори громадян за місцем проживання, колективні та індивідуальні звернення жителів міста до органів і посадових осіб міського самоврядування. Тобто більшість мешканців або взагалі не знають про такі можливості або просто не вірять, що вони зможуть щось змінити. Хоча в Чернігові є приклади створення організацій співвласників багатоповерхових будинків.

Але плюси також є в тому, що все більшої ваги при вирішені всіх питань місцевого значення набирають представницькі органи, які не входять до складу єдиного державного механізму.

Артем Макаренко, інтерн Чернігівської міської ради