11. Кримінологічні дослідження проблем злочинності в радянські часи.
Для етапу становлення радянської кримінології (1918 - початок 30-х років) були характерні такі моменти. Вона формувалася в рамках науки кримінального права шляхом проведення соціологічних досліджень, причому найбільша увага приділялась стану злочинності й особі злочинця.
Особливо слід виділити вивчення дитячої злочинності і розробку заходів боротьби з нею. Сам термін «кримінологія» вживався в той час рідко, але саме тоді була закладена основа вітчизняної кримінології.З середини 30-х років дослідження кримінологічних проблем стало проводитися не із загальнодержавних, а відомчих позицій. Це не дозволяло, звісно, досягти значних результатів у вивченні злочинності. Не зважаючи на всі складнощі, до початку 60-х років була створена теоретична й організаційна база вітчизняної кримінології. У 1962 році на юридичному факультеті МДУ були прочитані перші лекції з кримінології професором Герцензоном А. А. В 1963 році в Ленінграді відбулася конференція з проблем кримінології, у якій взяли участь і зарубіжні вчені. В цьому ж році був створений Всесоюзний інститут з вивчення причин злочинності і розробки заходів її попередження як центр кримінологічної науки. Перед ним було поставлено завдання - об'єднати і очолити дослідження у цій галузі.
Постанова ЦК КПРС «Про заходи щодо розвитку юридичної науки і покращення юридичної освіти в країні» (1964 р.) констатувала, що до останнього часу в СРСР не велося глибокого вивчення причин злочинності і не розроблялись наукові основи її попередження. Ця постанова і визначила перспективи розвитку радянської кримінології. У 1966 році вийшов перший радянський підручник з «Кримінолопї». В 1985-1988 роках побачив світ «Курс радянської кримінології» у двох томах.