5. Криміналістична тактика.

Термін "тактика" запозичений з військової галузі знань і означає мистецтво керування військами. Військова тактика досліджує закономірності, характер і зміст бою, розробляє засоби його підготовки і ведення.

слідчих ситуацій, що виникають, слідчий виробляє свою лінію поведінки і виконання слідчих дій. Він обирає найбільш оптимальні прийоми проведення слідчих дій, визначає послідовність їх виконання і таким чином керує слідством. Звідси походить криміналістичний зміст поняття "тактика", яке повинно вміщувати вчення про прийоми виконання слідчих дій, про керування слідством, його планування та висування версій, використання спеціальних знань і технічних засобів для досягнення ефективності виконуваних слідчих дій та організаційних заходів з метою розкриття та попередження злочинів.

Криміналістична тактика — це розділ науки криміналістики, що займається розробкою прийомів проведення слідчих дій, загальних тактичних рекомендацій про організацію і планування процесу слідства.

Основним елементом криміналістичної тактики є поняття прийому. Тактичний прийом — це найбільш ефективний спосіб дії у тій ситуації, що склалася, при розкритті злочинів. Тактичні прийоми можуть мати законний і факультативний характер. Законні тактичні прийоми названі у кримінально-процесуальному законі і повинні обов'язково виконуватись при виконанні слідчих дій. Наприклад, тактичні прийоми допиту неповнолітнього свідка ретельно викладені у ст. 168 КПК України, прийоми виконання обшуку — ст. 177 КПК України, виконання огляду — ст.

Рекомендаційний тактичний прийом має альтернативний характер і його використання є прерогативою слідчого. Наприклад, протоколювання слідчих дій є законним прийомом фіксації, а фотографування — факультативним. Присутність понятих під час обшуку — обов'язкова, цей тактичний прийом має законний і процесуально- удостовірчий характер, тоді як участь фахівця при обшуку не обов'язкова. Застосування факультативних прийомів залежить від слідчої ситуації, що склалася, та кваліфікації слідчого. Разом з тим використання факультативних тактичних прийомів підвищує якість слідства, дозволяє результати слідчих дій подати суду у більш зрозумілій і переконливій формі.

Слід підкреслити, що більшість тактичних прийомів, розроблених криміналістами, мають факультативний характер і складають предмет криміналістичної тактики.

Розслідування — це виконання сукупності слідчих дій, оперативних та організаційних заходів, кожне з яких за своєю суттю — діяльність. Внаслідок чого, тактичний прийом — це дійова процедура, що грунтується на психологічних закономірностях спілкування слідчого з учасниками процесу розслідування. Тому тактика як розділ криміналістики повинна включати у свій предмет основи психології спілкування як самостійної окремої теорії.

Спочатку тактика називалась "кримінальною". Пізніше її почали називати "слідчою тактикою", підкреслюючи тим самим, що вона розглядає "інструментарій" лише слідчого. Криміналістична тактика — поняття більш широке, бо вміщує "інструментарій" не тільки слідчого, але й суду. Тому з'явилось у криміналістиці вчення — "Тактика судового слідства". У зв'язку з цим потрібно вважати, що

поряд з адвокатською етикою може існувати тактика судового захисту на попередньому слідстві і в суді.

Зміст криміналістичної тактики охоплює такі слідчі дії: огляд, допит, обшук, впізнання, затримання, відтворення обстановки та обставин події, перевірку показань на місці, освідування, експертизу, які утворюють її систему. Останнім часом криміналістична тактика поповнилась такими новими тактичними засобами, як: "тактична операція", "тактична комбінація", тактичне рішення", слідча ситуація", "психологічна засідка", "слідча хитрість" тощо, які збагачують мову і зміст криміналістичної тактики як галузі криміналістичних знань.