32. Типи та характеристики міжнародних стратегій
Моделі стратегічного позиціонування - методичний інструментарій, що дозволяє визначити місце організації (або окремого напрямку її діяльності) у бізнес-просторі, причому як в даний час, так і в майбутньому (спрогнозувати бажаний стан та виявити напрями подальшого розвитку).
Найбільш відомі наступні моделі:· Модель «частка на ринку - темпи зростання ринку» (Матриця Бостонської консалтингової групи - ВСG) - положення організації позиціонується щодо всіх інших організацій-конкурентів, що вже функціонують на певному ринку.)
· Модель «привабливість ринку - конкурентоспроможність компанії» (моделі GE / McKinsey, Shell / DPM) - положення організації позиціонується шляхом відносної оцінки її сильних сторін на ринку (у галузі) у поєднанні з відносною перспективності самого ринку (галузі). Дозволяє визначити конкурентність різних бізнесів компанії на ринках різного ступеня привабливості.
· Модель «стадія еволюції ринку (життєвий цикл товару) - конкурентне становище компанії» (модель Хоффера-Шендлера, ADL) - положення організації визначається в результаті оцінки її позицій щодо конкурентів в залежності від стадії еволюції ринку (або стадія життєвого циклу товару). Дозволяє визначити місце різних бізнесів компанії на зростаючих, стабільних і стагнуючих ринках.
У 1975 році Британсько-Голландська хімічна компанія Shell розробила і впровадила в практику стратегічного аналізу і планування свою власну модель, що одержала назву матриці спрямованої політики. Її поява була безпосередньо пов'язане з особливостями динаміки економічного середовища в умовах мав у той час місце енергетичної кризи: переповнення світового ринку сирої нафти, неухильне падіння цін на сиру нафту, низька і постійно знижується, галузева норма прибутку, висока інфляція. Традиційні методи фінансового прогнозування виявлялися марними, коли мова заходила про вибір довгострокової інвестиційної стратегії в таких умовах.
На відміну від уже широко розповсюджених у той час моделей BCG і GE / McKinsey модель Shell / DPM найменше покладалася на оцінку досягнень аналізованої компанії в минулому головним чином зосереджувалася на аналізі розвитку поточної галузевої ситуації.У таких вертикально інтегрованих корпоративних структурах, до яких належить структура компанії Shell, також і структури більшості інших нафтових компаній, потрібно прийняття рішень як із приводу фінансування окремих нафтопереробних заводів і інших господарських підрозділів, так і з приводу розміщення наявних обсягів сирої нафти. Ця умова ускладнює пряме використання моделей стратегічного аналізу і планування типу матриці BCG. Іншою складністю є те, що весь бізнес у таких корпораціях будується навколо однієї технологічної лінії, на якій окремі господарські підрозділи ділять між собою один і той же виробниче обладнання. Всі безліч продуктів, орієнтованих на різні сегменти ринку, є виходом одного і того ж нафтопереробного заводу, і таким чином, відповідні обсяги та вартість виробництва так само як і прибуток виявляються повністю взаємозалежними. Крім того, слід додати, що дуже часто виходять з одного такого заводу продукти просто-напросто конкурують між собою на ринку.
Матриця Shell / DPM і зовні схожа на матрицю GE / McKinsey, і також є своєрідним розвитком ідеї стратегічного позиціонування бізнесу, закладеної в основу моделі BCG. Разом з тим, між ними є принципові відмінності. Але в порівнянні з однофакторний BCG 2х2 матрицею, матриця Shell / DPM, як і матриця GE / McKinsey, є двухфакторной матрицею розмірності 3х3, що базується на множинних оцінках як якісних, так і кількісних параметрів бізнесу. Більш того, мультімепеременний підхід, який використовується для оцінки стратегічних позицій бізнесу в моделях GE / McKinsey і Shell / DPM, опинився на практиці більш реалістичним, ніж підхід, використовуваний матрицею BCG.
У моделі Shell / DPM в порівнянні з моделлю GE / McKinsey зроблено ще більший упор на кількісні параметри бізнесу. Якщо критерій стратегічного вибору в моделі BCG грунтувався на оцінці потоку готівки (CashFlow), який по суті є показником короткострокового планування, а в моделі GE / McKinsey, навпаки, на оцінці віддачі інвестицій (ReturnofInvestments), що є показником довгострокового планування, то модель Shell / DPM пропонує при прийнятті стратегічних рішень тримати в полі одночасно на двох цих показниках.
Наступна найбільш примітна особливість моделі Shell / DPM полягає в тому, що в ній можуть розглядатися види бізнесу, що знаходяться на різних стадіях свого життєвого циклу. Тому, розгляд змін картини стратегічного позиціонування видів бізнесу через деякий час стає невід'ємною частиною моделювання на Shell / DPM.